Сон
Ранок
Конверт
Що надіти?
1 вересня. Початок
1 вересня. Продовження
Субота
Неділя
Така правда
Перший день тижня
Вівторок
Вечір вівторка
Середа
Середа 2
Вечір середи
Початок четверга
Замок
Вежа Дівії
Вежа Вікторії
Історія
Ранок п'ятниці
Ранок п'ятниці 2
Вежа Асі
Вежа Юліанни
Обід
Вежа Владислави
Хто я?
Озеро
В автобусі
Повернення додому
День народження
Прибуття
Замок Землі
Кленовий листок
Снігова сімейка
Крижане серце
Політ
Приземлення
Ночівля
Старі знайомі
Вулкан
Нове відкриття
Постраждалий
Сумніви
Струни
Корабель
На палубі
Під водою
Інкорпорація Маргарити
Острів
Втрата
Повернення
День народження вдруге
Нові знайомі
Кінець чи початок?
Сон
Навкруги все у воді. Я не знаю, що мені робити, як вибратися звідси, куди подітися. Найдивнішим є те, що я можу дихати під водою. Чому? Я ж не маю дару керувати водою. Лише "водяні люди" мають змогу дихати під водою. Вони ж у своїй стихії!

Та все це стало неважливим, коли я побачила свою маму з татом, які, спокійно дихаючи під водою, йшли до якоїсь підводної печери. МОЇ БАТЬКИ ДИХАЮТЬ ПІД ВОДОЮ!?!? Та це ж якийсь абсурд! Та нехай. Схоже батьки мене не бачать, я стала невидимою, тож можна спокійно йти за ними.

У печері було так темно, хоч в око стрель! Я не бачила, куди йду, просто прямувала за силуетами батьків. Либонь, вони знають, куди йти, бо їх кроки такі тверді й впевнені, наче вони були тут вже не один раз. Емм... Коли вони могли бути тут? Занадто багато запитань, на які немає відповідей!

Пройшовши декілька десятків метрів, тато й мама зупинилися. Я зробила так само. Мама підняла руки догори й двічі сплеснула в долоні. Несподівано для мене, й дуже навіть "сподівано" для мами з татом, навкруги все "загорілося" різнокольоровими барвами, які то там, то тут зникали й з'являлися в іншому місці. У печері одразу ж стало світло й ясно, наче вдень. Потім тато зняв свій амулет, який він завжди носив на шиї, і простягнув його до стіни. Амулет піднявся з татової руки і почав сяяти блакитним кольором! За мить переді мною та батьками відкрився секретний хід. Пройшовши декілька метрів, я побачила трон, прикрашений різнокольоровими рубінами та сапфірами. На троні сидів старенький сивий дідусь з тризубом в руках і короною на голові. Цей, як я зрозуміла, король, був русалкою. Чи то русалом... Неважливо! Він нагадував мені батька Аріель - морського короля. Чесно кажучи, вже навіть не пам'ятаю його імені, бо дуже давно дивилася цей мультик. Та яка різниця, коли цей морський правитель, не встигши побачити моїх батьків, направив на них свій тризуб і з невдоволенням промовив:
- Тобі тут не місце, Аріель! Або ти йдеш і забираєш свого чоловіка, або я змушу тебе зробити це!

Аріель? Але ж мою маму звати Катерина! І звідки він знає моїх батьків?

- Ми не збираємося йти, тату! - відповіла мама. - Не для цього ми подолали трьох гігантських восьминогів і чотирьох акул, які мріяли скуштувати нас на обід! Ми прийшли не для того, щоб сваритися з тобою...
- Для чого ж іще? Вирішила добити мене? Так от, ти зробила це тоді, коли вийшла заміж за Макса! - ще більше розізлився мій...дідусь?
- Люди знищують море! Вони не розуміють, що таким чином ми скоро залишимося без нього! - продовжив думку своєї дружини мій тато. - Нафта скоро добереться до вас, і тоді Ви нарешті зрозумієте, чому ми закрили тут короля Чорного і Азовського морів.
- Я ніколи цього не зрозумію!!! - вибухнув король. - Невже було так складно одразу сказати мені, що люди на землі зовсім подуріли? Чому ви тримали стариганя в цій жахливій печері? Чому?!

Після тривалої паузи він нарешті продовжив свою "промову":

- Я не вірю вам. Забирайтесь звідси! Дайте мені спокійно померти! Нехай навіть від нафти!
- Але ж...
- Забирайтесь!!! - крикнув дідусь і направив на моїх батьків свій тризуб. - Інакше я випроваджу вас так, як сам захочу!
© Сумна Королева ,
книга «Особлива. Мій 14-тий день народження».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ваня Побігун
Сон
🤟🤟🤟
Відповісти
2020-04-27 15:56:00
2
Соломія Синюк
Сон
Ваууу😍😎
Відповісти
2020-09-14 15:27:34
3