У кожному давньогрецькому полісі була ринкова площа, яка служила також місцем зібрань громадян і центром суспільного життя, — агора. Зазвичай вона розташовувалась у центральній частині міста.
Як і у випадку з іншими явищами життя грецьких полісів, здебільшого нам відомо про афінську агору. Вважається, що афіняни проводили на ній більше часу, ніж удома: гуляли у тіні алей, слухали суперечки й промови мудреців, які збиралися у портиках, дізнавалися політичні й побутові новини.
На агорі знаходився головний міський ринок, де для кожного роду товарів було відведено особливі місця, які називалися колами. Тут же розташовувались громадські будівлі, наприклад булевтерій (для засідань державної ради — буле), дикастерій (для судових розглядів), храми різним богам. Крім того, на агорі на всезагальний огляд виставлялися найважливіші закони полісу, вирізьблені на камені чи на дерев'яних дошках. Прикрашали агору портики, чи стої, — криті галереї з колонами. Особливо популярною була «строката» Стоя: у ній виставлялись картини видатних грецьких художників. Крім того, афінська агора була прикрашена статуями богів та героїв (з людей першими цієї честі були удостоєні Гармодій та Аристогітон).
Афіняни обирали спеціальних посадових осіб — агораномів (ринкових наглядачів), які слідкували за порядком на площі, збирали торгові мита з метеків та іноземців, стягували штрафи за неправильну торгівлю; їм же підкорялась ринкова поліція, котра складалась із рабів. Існували також посади метрономів, обов'язком яких було слідкувати за точністю ваг і мір, і ситофілаків, які спостерігали за хлібною торгівлею.
Агора в Афінах
Літографія.
Приблизно 1880 р.
