Агон
Агора
Акрополь
Актор
Апотропей
Бог
Вакханалія
Герма
Герой
Гібріс
Гімнасій
Громадянин
Гомер
Грецька мова
Дем
Демократія
Діонісії
Екклесія
Епос
Ефеб
Жертвопринесення
Калокагатія
Канон
Катарсис
Кераміка
Комедія
Космос
Ксен
Лекіф
Лірика
Маска
Метр
Мімесис
Містерії
Музика
Не громадянин
Обол
Олігархія
Олімпійські ігри
Оракул
Ордер
Остракізм
Поліс
Проза
Сатирова драма
Свято
Симпосій
"Сім мудреців"
Сфінкс
Театр
Теорикон
Тиранія
Тирановбивці
Трагедія
Фаланга
Філософська школа
Хор
Хорег
Катарсис

Цей термін походить від грецького дієслова kathairo («очищати») і є одним з найважливіших, але у той же час суперечливих і складних для розуміння термінів аристотелівської естетики. Традиційно вважається, що Аристотель бачить цілі грецької трагедії саме в катарсисі, при цьому він згадує це поняття у «Поетиці» один-єдиний раз і не дає йому ніякого формального визначення: за словами Аристотеля, трагедія «за допомогою співчуття й страху» здійснює «катарсис (очищення) подібних афектів». Дослідники й коментатори не одну сотню років б'ються над цією короткою фразою: під афек­тами Аристотель має на увазі страх і співчуття, але що означає «очищення»? Одні вважають, що мова іде про очищення самих афектів, інші - про очищення від них душі.

Ті, хто вважають, що катарсис - це очищення афектів, пояснюють, що глядач, який пережив у фіналі трагедії катарсис, відчуває полегшення (і задоволення), оскільки відчуті страх і співчуття очищаються від неминуче нанесеного ними болю. Найважливіше заперечення проти цієї інтерпретації полягає в тому, що страх і співчуття хворобливі за своєю природою, так що в болеві не може полягати їхня «нечистота».

Інше - і, мабуть, найвпливовіше - трактування катарсису належить німецькому філологу-класику Якобу Бернайсу (1824-1881). Він звернув увагу на те, що поняття «катарсис» найчастіше зустрічається у антич­ній медичній літературі й означає очищення у фізіологічному сенсі, тобто позбавлення від патогенних субстанцій в організмі. Таким чином, в Аристотеля катарсис - це медична метафора, скоріше за все психотерапевтичного характеру, і мова іде не про очищення самого страху й співчуття, а про очищення душі від цих переживань. Крім того, Бернайс знайшов у Аристотеля ще одну згадку катарсиса - у «Політиці». Там мова іде про медичний очищувальний ефект музики: сакральні піснеспіви зцілюють людей, які схильні до крайнього релігійного збудження. Тут діє принцип на кшталт гомеопатичного: люди, які схильні до сильних афектів (наприклад, до страху), зцілюються, переживаючи ці афекти у невеликих безпечних дозах - наприклад, в театрі, де вони можуть відчути страх, знаходячись у повній безпеці.

© Діма Михайловський,
книга «Давньогрецька культура: словник».
Коментарі