Говорячи про епос, ми насамперед згадуємо поеми про богів та героїв: «Іліаду» й «Одіссею» Гомера чи поему про похід аргонавтів Аполлонія Родоського (III ст. до н.е.). Але поряд з героїчним епосом існував дидактичний. Греки любили наділяти в ту ж саму возвеличувально-поетичну форму книги корисного й пізнавального змісту. Гесіод написав поему про те, як потрібно вести сільське господарство («Роботи й дні», VII ст. до н.е.), Арат присвятив свою працю астрономії («Явища», III ст. до н.е.), Нікандр писав про отрути (II ст. до н.е.), а Оппіан — про мисливство і рибальство (II–III ст. н.е.). У цих творах суворо дотримувався розмір «Іліади» й «Одіссеї» — гекзаметр — і були присутні ознаки гомерівської поетичної мови, хоча певні їхні автори віддалені від Гомера на тисячоліття.