Агон
Агора
Акрополь
Актор
Апотропей
Бог
Вакханалія
Герма
Герой
Гібріс
Гімнасій
Громадянин
Гомер
Грецька мова
Дем
Демократія
Діонісії
Екклесія
Епос
Ефеб
Жертвопринесення
Калокагатія
Канон
Катарсис
Кераміка
Комедія
Космос
Ксен
Лекіф
Лірика
Маска
Метр
Мімесис
Містерії
Музика
Не громадянин
Обол
Олігархія
Олімпійські ігри
Оракул
Ордер
Остракізм
Поліс
Проза
Сатирова драма
Свято
Симпосій
"Сім мудреців"
Сфінкс
Театр
Теорикон
Тиранія
Тирановбивці
Трагедія
Фаланга
Філософська школа
Хор
Хорег
Епос

Говорячи про епос, ми насамперед згадуємо поеми про богів та героїв: «Іліаду» й «Одіссею» Гомера чи поему про похід аргонавтів Аполлонія Родоського (III ст. до н.е.). Але поряд з героїчним епосом існував дидактичний. Греки любили наділяти в ту ж саму возвеличувально-поетичну форму книги корисного й пізнавального змісту. Гесіод написав поему про те, як потрібно вести сільське господарство («Роботи й дні», VII ст. до н.е.), Арат присвятив свою працю астрономії («Явища», III ст. до н.е.), Нікандр писав про отрути (II ст. до н.е.), а Оппіан — про мисливство і рибальство (II–III ст. н.е.). У цих творах суворо дотримувався розмір «Іліади» й «Одіссеї» — гекзаметр — і були присутні ознаки гомерівської поетичної мови, хоча певні їхні автори віддалені від Гомера на тисячоліття.

© Діма Михайловський,
книга «Давньогрецька культура: словник».
Коментарі