Спочатку так називали місця для занять фізичними вправами, де юнаки готувались до військової служби та спортивних змагань, які були неодмінним атрибутом більшості громадських свят. Але досить скоро гімнасії перетворились у справжні навчальні центри, де фізичне виховання поєднувалось із освітою та інтелектуальним спілкуванням. Поступово деякі з гімнасіїв (особливо у Афінах під впливом філософських шкіл Платона, Аристотеля, Антисфена та ін.) стали, по суті, прообразами університетів.
Слово «гімнасій», вірогідно, походить від давньогрецького gymnos — «голий», так як тренувались у гімнасіях голими. У давньогрецькій культурі атлетичне чоловіче тіло сприймалось як естетично привабливе; фізичні заняття вважались угодними богам, гімнасії знаходились під їхнім покровительством (перш за все Геракла і Гермеса) і часто розташовувались поряд зі святилищами.
Спочатку гімнасії були простими дворами, оточені портиками, але з часом виросли у цілі комплекси критих приміщень (у яких знаходились роздягальні, лазні та ін.), які об'єднані внутрішнім двором. Гімнасії складали важливу частину образу життя давніх греків і були предметом турботи держави; нагляд за ними був доручений спеціальній посадовій особі — гімнасіархові.
Атлети в гімнасії
Афіни, VI ст. до н.е.
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку