Симпосій - бенкет, важливий елемент образу життя давніх греків. Симпосії влаштовувались після трапези. У симпосіях брали участь переважно чоловіки, і проходили вони у чоловічій частині грецького будинку - т.зв. андроні. Симпосіасти здійснювали ритуальне обмивання і возливання, прикрашали себе вінками з плюща й квітів, які були характерними для культу бога вина й виноробства Діоніса, а потім лягали на ложі, пили вино й вели бесіду. З їхнього числа обирався верховний озпорядник бенкету - симпосіарх, що слідкував за порядком і скеровував бесіду. Роль виночерпаків, у обов'язки яких входило розносити вино (обов'язково розбавлене водою), виконували, як правило, юнаки.
Найважливішим елементом симпосія була бесіда на філософські, літературні, політичні теми. Гості також розважали один одного загадками, співом застільних пісень, змаганнями у риториці й поезії. Найпопулярнішою грою на симпосіях був «коттаб»: гравець залишав на дні чаші трохи вина і намагався певним чином виплеснути його, щоб влучити у визначену ціль.
На симпосії запрошувались кіфаристи й флейтисти, акробати, співці й танцюристи, серед яких були і чоловіки, і жінки. Крім того, там часто були присутні гетери, які не лише влещували погляди бенкетників, але й брали участь в інтелектуальній бесіді. Симпосій не раз був описаний у грецькій поезії й літературі: це і «Бенкет» Ксенофонта, і «Бенкет» Платона, і «Бенкет мудреців» Афінея, і пародійний «Бенкет, чи Лапіфи» Лукіана, та інші твори. Сцени симпосія часто зображувались на фресках і вазах.
Симпосій
Розпис червонофігурного кратера.
Середина V ст. до н.е.
