Агон
Агора
Акрополь
Актор
Апотропей
Бог
Вакханалія
Герма
Герой
Гібріс
Гімнасій
Громадянин
Гомер
Грецька мова
Дем
Демократія
Діонісії
Екклесія
Епос
Ефеб
Жертвопринесення
Калокагатія
Канон
Катарсис
Кераміка
Комедія
Космос
Ксен
Лекіф
Лірика
Маска
Метр
Мімесис
Містерії
Музика
Не громадянин
Обол
Олігархія
Олімпійські ігри
Оракул
Ордер
Остракізм
Поліс
Проза
Сатирова драма
Свято
Симпосій
"Сім мудреців"
Сфінкс
Театр
Теорикон
Тиранія
Тирановбивці
Трагедія
Фаланга
Філософська школа
Хор
Хорег
Екклесія

Словом «екклесія» у деяких давньогрецьких полісах називались народні збори. Найбільше ми знаємо про афінську екклесію. Вона регулярно збиралась і приймала рішення по усіх важливих питаннях життя громади, в тому числі про війну і мир, про підписання і розірвання союзів та вивід колоній; на народних зборах проходили вибори на деякі особливо важливі військові та фінансові посади: обирали десять стратегів (воєначальників), двох гіппархів (командувачів кінноти), військового казначея, завідувача видовищним фондом і т.д. Екклесія мала певні судові функції, особливо у надзвичайних обставинах; саме в народних зборах проходив відомий «суд черепків» — остракізм.

Приймати участь у роботі афінської екклесії, в тому числі пропонувати закони й досягати їхнього скасування, міг будь-який афінський громадянин, який досяг двадцятирічного віку і який відслужив ефебом. У Афінах періоду розквіту демократії відвідування народних зборів, як і виконання державних посад, оплачувалось; розмір платні змінювався, але відомо, що в часи Аристотеля він дорівнював мінімальному денному заробітку. Голосували зазвичай підняттям рук чи (рідше) спеціальними камінцями, а під час остра­кізму — черепками.

Спочатку народні збори у Афінах проходили на агорі, з V ст. до н.е. — на пагорбі Пнікс у 400 метрах на південний схід від агори, а десь після 300 р. до н.е. вони були перенесені до театру Діоніса.

Пагорб Пнікс у Афінах

© Діма Михайловський,
книга «Давньогрецька культура: словник».
Коментарі