Агон
Агора
Акрополь
Актор
Апотропей
Бог
Вакханалія
Герма
Герой
Гібріс
Гімнасій
Громадянин
Гомер
Грецька мова
Дем
Демократія
Діонісії
Екклесія
Епос
Ефеб
Жертвопринесення
Калокагатія
Канон
Катарсис
Кераміка
Комедія
Космос
Ксен
Лекіф
Лірика
Маска
Метр
Мімесис
Містерії
Музика
Не громадянин
Обол
Олігархія
Олімпійські ігри
Оракул
Ордер
Остракізм
Поліс
Проза
Сатирова драма
Свято
Симпосій
"Сім мудреців"
Сфінкс
Театр
Теорикон
Тиранія
Тирановбивці
Трагедія
Фаланга
Філософська школа
Хор
Хорег
Калокагатія

Калокагатія - грецький ідеал, гармонійне поєднання фізичних і моральних переваг. Це поняття походить від грецьких слів kalos - «прекрасний, красивий», яке найчастіше використовувалось для опису зовнішньої краси, і agathos - «хороший, добрий, благородний», яке перш за все визначало переваги душі людини. Цей ідеал відходить до старовинних аристократичних уявлень про арете (arete) - досконалість і тілесного, і духовно-морального обліку, тобто поєднанні краси, мужності, благородства, воєнної доблесті й розумності.

У класичній Греції калокагатія стала одночасно етичним, естетичним, соціально-політичним, філософським і педагогічним ідеалом. Калокагатія виступала метою грецької пайдеї - системи виховання, котра повинна була сформувати ідеального громадянина полісу, який прагнув служити виконанню колективних цілей цивільної громади. Із появою софістики термін калокагатія почав уживатися також для позначення вченості й освіченості.

Про зміст цього поняття міркували Сократ, Ксенофонт, Платон і Аристотель, а потім він вплинув на формування ідеалу гармонійно розвинутої особистості у культурі Нового часу.

© Діма Михайловський,
книга «Давньогрецька культура: словник».
Коментарі