Слово «космос» у давніх греків означало «світобудова», «світовий порядок», «всесвіт», а також «прикраса», «краса»: космос протиставлявся хаосу і був тісно пов'язаний із уявленням про гармонію, впорядкованість і красу.
Космос складається із верхнього (небо), середнього (земля) і нижнього (підземне царство) світів. Боги мешкають на Олімпі - горі, яка у реальній географії знаходиться в Північній Греції, але в міфології часто опиняється синонімом неба. На Олімпі, за уявленнями греків, знаходиться трон Зевса, а також палаци богів, які збудовані й прикрашені богом Гефестом. Там боги проводять час, насолоджуючись бенкетами і вживаючи нектар та амброзію - питво й їжу богів.
Ойкумена - частина землі, яка заселена людиною, - біля меж населеного світу зі всіх боків омивається єдиною річкою Океаном. Центр населеного світу знаходиться в Дельфах, у святилищі Аполлона Піфійського; це місце позначене священним каменем омфалом («пуп землі») - щоб визначити цю точку, Зевс послав з різних кінців землі двох орлів, і вони зустрілись саме там. Із дельфійським омфалом був пов'язаний ще один міф: цей камінь Рея дала Крону, який пожирав своє потомство, замість немовля Зевса, і саме Зевс помістив його в Дельфи, позначивши таким чином центр землі. Міфологічні уявлення про Дельфи як центр світу відобразились і в перших географічних картах.
У надрах землі знаходиться царство, де володарює бог Аїд (за його ім'ям царство називали Аїдом) і перебувають тіні мертвих, над якими чинять суд сини Зевса, які відрізнялися особливою мудрістю й справедливістю, - Мінос, Еак і Радамант.
Вхід до підземного царства, який охороняється страшним триголовим псом Цербером, знаходиться на крайньому заході, за річкою Океан. У самому Аїді тече кілька річок. Найважливіші серед них - Лета, води якої дарують душам мертвих забуття свого земного життя, Стікс, водами якого клянуться боги, Ахеронт, через який Харон перевозить душі мертвих, «річка плачу» Кокіт та огненний Піріфлегетон (чи Флегетон).
Іноді місцем перебування душ героїв і праведних людей називались Єлисейські поля (Елізіум) чи Острови блаженних.
Нарешті, на самій глибині космосу греки розміщували Тартар, де знаходиться житло богині ночі. Спочатку до великої безодні Тартара відправляв своє страшне потомство - циклопів та гекатонхейрів («сторуких») - Уран-Небо, а потім туди ж скинув титанів Зевс. Поступово, із утвердженням ідеї про посмертну відплату, Елізіум, як частина Аїда для героїв і праведників, став протиставлятися Тартарові, найвіддаленішому місцю царства мертвих, де перебувають після смерті нечестивці.