Діонісії — це афінське державне свято на честь бога Діоніса. До тирана Пісістрата (близько 602–527 рр. до н.е.) воно святкувалося у Афінах, але не дуже пишно й централізовано: зазвичай кожен дем влаштовував своє локальне свято. Пісістрат же переніс до Афін давню дерев'яну статую Діоніса з міста Елевфери у Беотії, на кордоні з Аттикою, і запровадив міські, чи Великі, Діонісії. У центрі міста, поряд з Акрополем, було збудовано святилище Діоніса Елевферія, до якого прилягав театр Діоніса. Втім, і після Пісістрата афіняни продовжували нарівні з Великими святкувати Малі, чи сільські, Діонісії.
Головною подією усіх Діонісій були процесії. На Великих Діонісіях їх було дві. Одна зображувала прибуття Діоніса з Елевфер до Афін: статую бога прикрашали, виносили з храму за міський мур, кілька днів тримали у гаю Академа, а потім супроводжували назад до міста до самого театру. Друга, головна процесія була особливо пишною і урочистою. Під час неї співали гімни, несли великі фалоси, ефеби вели бика для жертвопринесення у храмі. За жертвопринесенням і бенкетом йшло змагання хорів, які виконували дифирамби на честь Діоніса. Після цього протягом кількох днів жителі й гості Афін спостерігали змагання хорів і театральних постановок — трагедій (з 534 р. до н.е.), комедій (з 486 р. до н.е.) і сатирових драм. В останній день судді оголошували переможців. Їх нагороджували й урочисто супроводжували до дому, де вони продовжували святкувати перемогу.
Сільські Діонісії (як й інші давні афінські свята на честь Діоніса — Ленеї й Анфестерії) відбувались узимку. Лише Великі Діонісії відзначалися наприкінці березня, коли вже була відкрита морська навігація і до міста могли з'їжджатися гості з усієї Греції та з інших місць. Таким чином, свято отримувало міжнародне політичне значення, а Афіни, організовуючи пишні святкування, демонстрували свою міць та багатство всьому середземноморському світу.
Платон у філософському діалозі «Держава» доволі презирливо відгукується про любителів таких видовищ, які далекі від істинної філософії: «Вони бігають на святкування на честь Діоніса, не пропускаючи ані міських Діонісій, ані сільських».
Обряд на честь Діоніса
Малюнок з книги «Колекція грецьких ваз графа де Ламбера».
Париж, 1813-24 рр.
