Грецькі хори танцювали й співали на державних святах, на спортивних і музичних змаганнях, під час релігійних процесій та жертвопринесень. Хорові вистави були настільки важливим феноменом давньогрецької культури, що деякі вчені навіть називають її «пісенною». Пісні могли бути різних жанрів (пеан, дифірамб, парфеній, просодій) і виконувались з різних нагод. Більшість ліричних поетів складали культові гімни спеціально для хорів. Так, поеми Алкмана, вірогідно, співались гуртами дівчат на релігійних святах, Піндар і Вакхілід писали оди, які повинні були всенародно прославляти переможців ігор, а одного грецького поета звали Стесіхор, тобто «організатор хору».
Хор набирався з молодих громадян і виконував освітню функцію, навчаючи юнаків і дівчат брати участь у державному та суспільному житті. Поліси посилали підготовлені хори у складі священних представництв у загальногрецькі святилища Аполлона, які знаходились в Дельфах і на Делосі. Там кожен хор виступав від імені свого полісу, таким чином роблячи музичне і поетичне принесення богові.
У Афінах на Діонісіях виступали 28 хорів, з них 8 брали участь у театральних постановках, а інші змагались у виконанні дифірамбів (жанр хорової лірики, урочиста пісня на честь Діоніса). Хор трагедії складався із 12-15 осіб, хор комедії - із 24. У V ст. хор активно брав участь у драматичному сюжеті як один із персонажів і вступав у діалог з акторами. Спочатку хорові партії у трагедіях займали від 10 до 50 % від всього тексту, але поступово перетворились у музичні інтерлюдії між сценами, вже не граючи ніякої ролі в дії п'єси.
Хор на ходулях
Розпис чорнофігурної амфори.
550-525 рр. до н.е.
