Агон
Агора
Акрополь
Актор
Апотропей
Бог
Вакханалія
Герма
Герой
Гібріс
Гімнасій
Громадянин
Гомер
Грецька мова
Дем
Демократія
Діонісії
Екклесія
Епос
Ефеб
Жертвопринесення
Калокагатія
Канон
Катарсис
Кераміка
Комедія
Космос
Ксен
Лекіф
Лірика
Маска
Метр
Мімесис
Містерії
Музика
Не громадянин
Обол
Олігархія
Олімпійські ігри
Оракул
Ордер
Остракізм
Поліс
Проза
Сатирова драма
Свято
Симпосій
"Сім мудреців"
Сфінкс
Театр
Теорикон
Тиранія
Тирановбивці
Трагедія
Фаланга
Філософська школа
Хор
Хорег
Актор

У давньогрецькій п'єсі реплики ділились між трьома чи двома акторами. У комедіях це правило порушувалось і число акторів могло доходити до п'яти. Вважалось, що перша роль — найважливіша, і лише актор, який грав першу роль, протагоніст, міг отримувати плату від держави й брати участь у змаганні за акторський приз. Слово «тритагоніст», яке позначає третього актора, отримало значення «третьосортний» і використовувалось майже як лайка. Актори, як і поети, суворо поділялись на комічних і трагічних.

Спочатку в п'єсах був задіяний лише один актор — і ним був сам драматург. За легендою, Есхіл увів другого актора, а Софокл першим відмовився грати у своїх трагедіях — тому що в нього був дуже слабкий голос. Оскільки усі ролі в давньогрецькому театрі виконувались у масках, майстерність актора в першу чергу полягала у мистецтві керувати голосом і мовленням. Актор повинен був також добре співати, щоб виконувати у трагедіях сольні арії. Відокремлення акторів у окрему професію завершилось до IV ст. до н.е.

У IV–III ст. до н.е. з'явились акторські трупи, які отримали назву «ремісники Діоніса». Формально вони вважались релігійними організа­ціями, які присвячені богові театру. До них, окрім акторів, входили музиканти, костюмери, виробники масок і танцюристи. Керівники таких труп могли досягати високого положення у суспільстві.

Грецьке слово актор (hypokrites) у нових європейських мовах набуло значення «лицемір» (наприклад, англійське hypocrite).

Сцена з трагедії Евріпіда «Медея»

Фрагмент розпису червонофігурного кратера. 

V ст. до н.е.


© Діма Михайловський,
книга «Давньогрецька культура: словник».
Коментарі