Once upon a time по чистому нічному небу у позолоченому човні плив хлопчик.

Недостатньо дорослий, щоб вже цікавитися дівчатами. Але й не настільки маленький, щоб ще не прочитати свій перший десяток книг.

Такий, який потрібен для серйозної роботи.

Хлопчик регулював рух човна веслом.

Воно перекидалося то на перо, то на золотий спис. Іноді ставало просто потоком повітря. Або навіть імітувало текучий струмок. Але справно виконувало свою функцію.

А як же, це ж робочий інструмент.

Весло та човен залишали за собою шлейф золотого пилу, що, будьте певні, не розсіється до світанку. І тільки вранці осяде з росою на молодій травичці. Щоб бути випитою бджілкою може, мурашкою, жучком яким або навіть феєю.

Кому пощастить.

Цей пил, як буде вам відомо, бадьорить краще кави, зцілює, втішає та заспокоює. Тому що це зачарований пил.

А як може бути інакше, якщо він сиплеться з робочих інструментів.

Біля ніг хлопчика лежав напіввідкритий сак.

Звідти долинали звуки музики, сміх, радісні вигуки. Подекуди вискакували спалахи чи іскорки, намагалися вилетіти маленькі яскраві пташечки.

Сак бавився й, здавалося, був не проти вистрибнути з човна, щоб побешкетувати. Але хлопчик притримував хулігана ногою.

І не дивно, адже це теж робочий інструмент.

Але яка робота у малого? Щоб ви знали, хлопчик роздавав сни.

Одного разу йому приснився дуже неприємний сон. Однак наш хлопчик виявився не з числа боягузів. Він гордо став посеред свого сну, уперся руками у боки й досить неввічливо для свого ніжного віку почав лаяти того, хто змайстрував йому такий сон.

Відповіді хлопчик не отримав. Зате отримав човна, весло та обов'язок роздавати сни ночами, коли такий розумний.

І це виявився найкращий сон, справжня мрія, що збулася.

Хлопчик майстерно змішував образи, міксував сни та підсовував їх сплячим.

...

Втім сьогодні все виявилося інакше.

Хлопчик звично змішав сон для нервової, тривожно сплячої жінки - заспокійливий, наповнений любов'ю й турботою.

А коли повернувся до човна, то виявив у ньому пасажира. Високого чоловіка із золотистою шкірою, у золотистій мантії, що тонувала коротким волоссю та бороді. Навіть очі його виявилися калюжицями золота.

Незнайомець розкинувся на сидінні, уїдливо посміхаючись. Неподалік нетерпляче бив копитом величезний золотий кінь.

- Ну що, тепер ти задоволений своїми снами? Чи, може, ти знову будеш на мене лаятися?

Хлопчик не здивувався незнайомцю. Адже довго чекав його появи.

- Дуже задоволений. Це ж є найкраще, що може наснитися. Подорожувати човном по небу й змішувати сни людям, від яких їм стає добре й радісно. Зауваж, мене ще ніхто ніколи не лаяв.

Незнайомець пригладив пальцями бороду.

- Я не винен, що тоді тобі наснився неприємний сон. Сама структура сновидіння змішалась таким чином, щоб обурити тебе. Так буває, коли приходить час з’явитися новому снотворцю. Мені самому колись наснився настільки нудний сон, що я викликав його творця на дуель. Розумієш, хоча я вже й був дорослим, а ніколи не переставав мріяти. Однак замість ворога отримав сак образів та золотого коня. Хоча й твій човен також чудо який хороший.

Хлопчик не здивувався. Звичайно, у кожного нового снотворця свої інструменти - ті, з якими приємно працювати.

Але незнайомець не дав хлопчикові часу на роздуми. Сів прямо, надаючи своєму золотому обличчю формального виразу.

- Юний снотворець, ти зараз на роздоріжжі. Настав твій час обирати. Вирішуй, чи залишитися снотворцем назавжди, проживаючи реальність напівсном, або забути про ці сни та жити нормальним життям. Але якщо ти коли-небудь розчаруєшся у снотворстві, втомишся або, як майже кожна доросла людина, перестанеш мріяти, всі люди цього світу залишаться без снів.

- Невже ніколи не побачать жодного сну?

- Ну чому раптом. Сни - це ж не тільки наша робота, а й плоди діяльності підсвідомості. Тож уяви, що побачать люди, якщо їх підсвідомість почне вигадувати їм сни.

Хлопчик здригнувся.

- Це зрозуміло. А ти куди дінешся?

Незнайомець широко посміхнувся.

- І я відправлюсь подорожувати світами. Завжди мріяв. Відтоді, як сам погодився бути снотворцем. Десь там є цікавий хлопець, який регулярно утягує з моїх снів людей, а потім повертає назад. Але вибирає тільки тих, хто схиблений на каві, уяви собі. Ці кавомани, як він їх називає, завжди повертаються щасливими, наповненими космосом та казками. Хочу нарешті з ним познайомитися.

- Ну а все ж таки, якщо я зроблю щось не так та втрачу здатність творити сни. Чи знайдеться хтось, хто мене замінить?

- Хтозна. Перший снотворець ж одного разу з'явився сам по собі. Але, чи бачиш, у чому справа. Разом зі здібностями ми передаємо один одному досвід, який накопичується від того самого першого снотворця. Якщо ти не вправишся, але новий все ж зможе з’явитися - йому доведеться починати все спочатку.

...

Що б ти вибрав, мій любий читачу?

Наш хлопчик, скажімо відразу, ні хвилини не вагався. А задавав питання, тому що був дуже відповідальним та допитливим.

Ідеальні якості хорошого снотворця.

У реальності хлопчик ріс. Вчився на відмінно. Юнаком вступив до педагогічного. Вивчився на вчителя початкових класів. І все життя, до сивини, він проводив час з дітьми.

Читав з ними історії та ходив у походи. Розігрував сценки, вирішував суперечки з конфліктами. Допомагав зрозуміти світ. Але, найголовніше, вчив ніколи не втрачати віру у казки й мрії.

І в один прекрасний день просто зник.

Його учні, яких налічувалося не одне покоління, не здивувалися.

Вони точно знали, що вночі, коли вони заснуть, щасливі й приємні сни їм принесе маленький хлопчик у золотому човні, який нарешті назавжди відв'язався від реальності.

Про що мріяв все своє довге життя.