Once upon a time Літо засмагала, сидячи на дерев'яному столі.
І цим дуже дратувала Райдужного дракона.
Хлопець займався своєю улюбленою справою – приготуванням солодощів. Точніше, він чаклував над приправами для вишневого варення, яке ще кипіло у величезному казані над вогнем. Для такої серйозної справи, як відомо, потрібно максимум вільного простору та спокій. А де його взяти, якщо знахабніла брюнетка в цільному світло-зеленому купальнику зайняла майже половину стільниці.
"І худа ж, як то виходить", – думав дракон.
Але, звичайно, вголос нічого не казав. Просто вручив їй новий коктейль зі свіжої вишні та колотого льоду.
Казкар спостерігав за ними з посмішкою.
Цього разу він вирішив виправдати свій титул Кавового бога й метушився відразу коло трьох турок на все тому ж вогнищі.
Йому, щоб ви знали, вдалося стягнути у дракона кілька мішочків спецій, поки той не бачив. Тому Казкар тепер експериментував, підсипаючи ті чи інші інгредієнти в каву.
Втрата прянощів також не поліпшила настрій дракона. А це дуже погано, як всім відомо.
Адже вишневе варення не можна варити в поганому настрої. Ще крихта хандри може потрапити під кришку, а взимку вийти назовні в самий невідповідний момент. Ще й банка бахне.
Куди це годиться.
…
"То-тож.
Лавровий лист, гвоздика, палички кориці. Зірочки бодяну. Цілий мускатний горіх без єдиного сколу. Найзвичайнісінькі спеції.
Правильно, це варення буде проти зайвої тривоги. Після такої смакоти будь-яка, навіть найбожевільніша думка заспокоїться та стане звичайною.
Але спеції потрібно підготувати. Залити гарячою водою, зовсім небагато, щоб покрило. Нехай настоюються.
Поки вишні в казані зваряться, якраз буде готово.
Можна буде взяти третину варення із загального казана та перелити в невелику каструлю. Туди ж спеції разом з водою. Та на вогонь ще трохи покипіти, аби вода випарувалася.
Йой, що ж це я. Піну треба зняти!»
Сподіваюся, ви не здивовані, що дракон сам з собою подумки розмовляє?
Але якою базікою виявився. А ще вдає мовчуна.
…
Казкар нарешті приготував каву. Ніщо не могло перешкодити цьому хлопцеві випити гарячого чорного напою. Навіть така спека, яка видалася в серпні цього року.
Кава пахла по-різному у всіх трьох турках.
Від першої йшов аромат гострих спецій, гіркого шоколаду та смаженого хліба.
Ця кава точно зроблена для Літо, вона терпіти не може солодощі.
Друга турка манила вершками, збитими з ваніллю. Ще трохи ферментованим виноградом. І трошечки квітами. Але ведучий запах – добре обсмажена кава, гірка та бадьорлива.
Кава для самого Казкаря. Хлопець любить всілякі експерименти, але в межах розумного. Тобто в рамках кави.
Третя турка пахла вишнями. Дракон дуже здивувався й навіть зазирнув всередину. Але там була тільки паруюча кава. Проте аромат вишні перебивав навіть гіркоту кави.
Лишилося посміхнутися та налити собі в чашку. Адже Казкар точно не зізнається, як йому це вдалося.
Чорна, гірка й підбадьорлива кава зі смаком вишні, як виявилося, теж відмінно підіймає настрій.
…
«Куди це я поклав палички кориці? А. Ось вони де, під столом.
Їх теж потрібно поставити настоюватися. Але вже в коньяку. Обов'язково розламати навпіл, щоб вони повністю потонули в алкоголі.
Другу третину варення можна вилити в будь-який посуд. Необхідно, щоб воно почало застигати. Якщо вишня солодка, цукор хороший та доста прокипіло, то все буде добре.
А коли вишневе варення почне застигати, вийняти корицю з коньяку та влити алкоголь в варення. Головне, добре розмішати. Впевнено, але повільно.
А потім можна залишити його до повного застигання.
Нехай це варення допоможе комусь захопити приємний момент, який застигне в пам'яті. Іноді хочеться запам'ятати щось назавжди або, хоча б, на більш тривалий час.
…
Дракон обурено витріщився на Літо.
Гаразд, сидить на столі. Але навіщо бовтати ногами? От розлила дорогоцінний ром.
Райдужний дракон не користується вагами або мірним посудом. Але полюбляє старовинні склянки з одному йому зрозумілими відмітинами.
В одну з них він якраз налив темний, майже чорний ром. Котрий відразу ж відправився зрошувати землю, на якій стоїть так невчасно хитнувшийся стіл.
Літо повернула голову та подивилася прямо на дракона.
Темна нескінченність в її очах грала яскравими піщинками часу. Такі очі без слів говорили, що все навколо просто пил й тимчасове. І ще щось важливе.
Ось тільки що, вони не сказали. Мабуть, навіть нескінченність не має всіх відповідей.
Дракон мовчки зітхнув та почав відміряти нову порцію рому.
Літо, трохи подумавши, перестала бовтати ногами.
…
«Нехай волоські горіхи будуть половинками.
По-перше, це просто красиво. По-друге, можна буде прикрасити горіхом який-небудь файний десерт. Не можна втрачати можливість зробити світ прекраснішим.
Так.
Вишневе варення з волоськими горіхами та ромом навчить будь-кого бачити й робити красиве. Навіть якщо розучився.
Третю третину залишу в казані.
Просто додам туди половинки горіха, нехай трохи покипить. Тоді зніму. А коли почне застигати, наллю розігрітий сонцем ром. Сонячне сяйво прикрашає цей напій.
Але чогось не вистачає. Можливо, знову мускатного горіха. Треба натерти зовсім небагато. Щоб був тільки натяк на спецію».
…
– Довго ти цим збираєшся займатися?
Терпіння ніколи не було рисою Літо. Дівчина вже випила каву, коктейль та явно нудьгувала. Казкар давно пішов до моря, а дракон все ще возився з вишневим варенням.
– Зараз додам коньяк, перемішаю й годі. Тобі не потрібно було залишатися зі мною.
– Обличчя Казкаря було занадто загадковим. Я не ходжу з ним в такому настрої. Ти надійніше, лусочка.
Дракон звично не звернув уваги на глузливе прізвисько. Як Літо його тільки не називала. Могло бути й гірше.
А ще Райдужний дракон точно знав, чому Літо залишилася.
І справа навіть не в тому, що вони провели майже весь цей сезон, який вже закінчується, разом та звикли один до одного.
Вся справа в ароматі варення.
Можна скільки завгодно не їсти солодощів.
Але відмовитися від аромату, що розлітається по вулицях, зводячи з розуму сусідів та перехожих, неможливо.
Кипляча у власному соку, підсушена вишня пахне концентрованим літом.
Дуже солодко, трохи кислувато, пряно. Це запах тепла та сонця, трави, зелені, листя. Теплого дощу. Легкого вітерцю.
Ідеально, якщо раптом виявилося, що до кінця сезону трохи більше тижня, а літо ніби пройшло непомітно. Ось тут стане в нагоді концентрат.
Як і очікувалося, Лето також пропустила сезон. Пляжі, тапчани, пікніки, ягоди з фруктами, котеджі та інші спокусливі штуки не знайшли собі місця в її напруженому графіку.
Однак це не має значення, якщо займаєшся улюбленою справою.
Та ще й коли під рукою є дивовижний Райдужний дракон, який вміє варити вишневе варення.