Кавовий бог
Кав’ярня без назви
Негода
Несбуте нове тістечко
Поганий казкар
Кольори дум
Перший вигук
Майже скипівша кава
Пам'ять
Сніг та Амарето
Медова кава
Варення з шишок
Маленька киця
Кавуська для демонів
Зимові духи
Розмрррчу, старенький, я тобі казку
Не все пустеля, як здається
Сила уяви
Чи не запалити
Біла шубка
Весна наводе хіпіш
Не прощаємось
Поодинокий ліхтарик
Підманити диво
Легенди про жасмин
Очі Літо
Гроза
Дивна казка
Меліпова кава
Сумна казка
Рівним простором води
Розколотий світ
Вишневе варення
Про гарні манери та пияк-хитрунів
Зоряний сон
Цілющі озера
Незгасиме вугіллячко
Міський уламок
Мавковий пиріг з журавлиною
Все непостійно
Шорти осторонь
Водяний уламок
Срібно-кришталеві квіти
Розкидані подарунки
Шибанутий вчений та райдужний глюк
Льодяний уламок
Казка в блокноті
Летючі острови
Буря та вихор
Війна
Лісовий уламок
Перше місто на землі
Це не логічно
Страх
Бузкове варення
Смажені ананаси
Літній уламок
Собачники, кошатники, звичайники та незвичники
Казка про троянди
Важка слава
Бійся сили ескізу
Дивні відчуття
Про хмарників та хмари
Сила виконаної обіцянки
Вітри Лис, Кіт та Пес
Світ-світи кішок
Галактика Ската та Медузи
Родовище псевдодемонів
Муза дурного жарту
Якщо замислитися
Книжкові мо́роки
Бліді вершники
Фонтан мозаїчного міжсвітов’я
Кропив’яна кава
Чорні та білі відтінки, а також їх похідні
Солодощі як непоганий початок
Снотво́рці
Як стати єретичкою та опинитися на вогнищі
Зграя Великого Псаря
Незручні моменти
Дерево, камінь та статуя
Проста очевидна казка
Варення з горіхів так кульбабок
Справжній хеппіенд
Бал незадовільних сновидінь
Як орк ельфа знайшов та граматику вивчив
Як орк ельфа знайшов та граматику вивчив

Once upon a time у одному там світі всілякі темні лорди, чорні боги та інші безсонні лиходії давно позникали.

Ельфи та орки, основні мешканці того світу, залишилися. Народи й світ вижили в стародавній жахливій війні.

Вони, ельфи та орки, звісно, досі не люблять одне одного. Й при першій же нагоді виходять битись – як-то кажуть, від молодих до старих, діти й дорослі, чоловіки та жінки.

Але прямо воювати? Знищувати, вбивати, руйнувати?

Якщо ви їм це запропонуєте, вони подивляться на вас з презирством, кинувши брови на лоб, та, певне, навіть відправлять до шамана або цілителя. Залежить від того, кого ви зустрінете. До речі, не подумайте. Оркські шамани та ельфійські цілителі також із задоволенням б'ють пики одне одному. Спочатку зцілять усіх постраждалих, а потім самі зійдуться.

Загалом, обидві народи схожі. Одні елегантні й спритні, живуть кілька сотень років. Інші міцні, природно масивні та м'язисти, з чудовою витривалістю та пам'яттю. Обидва народи високого зросту та мають гострі вуха. Ви б їх не завжди й по обличчях розрізнили, якби орки не мали ікла, що стирчать з-під нижньої губи.

Втім, не так давно ельфійська молодь почала переймати оркський стиль одягу зі шкіри, стали заплітати довгі тонкі коси на голові та робити татуювання по всьому тілу. І заодне носити штучні ікла.

Познайомимося з деякими із них.

...

Дорога кузина.

По-перше, я страшенно сумую за тобою. І у мене є класна новина, ти точно оціниш.

Це було кілька тижнів тому. Додай час, потрібний для доставки листа. Я знову втік зі школи – нам задали граматику, а ти знаєш, як я її ненавиджу. Мені байдуже, що всі сміються з мене через моє небажання вчитися писати й читати. Я хотів бути в цілительній, бо там мали провести особливо складну операцію на серці. Але в останній момент відклали, і я пішов гуляти лісом.

Ти не повіриш, що я там знайшов!!! Стародавню ельфійську пастку! Можливо, її навіть встановлювали наші предки. Неймовірне поєднання магії та механіки, сферичне одоробло з щупальцями, що кидається на особливу форму життя.Тобі с чоловіком сподобалось би. Ну, а у пастці та сама особлива форма життя власною персоною – орк. Спочатку я думав, що це дорослий чоловік, але виявилося, що такий самий тін, підліток, як і я.

Не знаю, яким дивом, але мені вдалося його витягти. І навіть притащити додому. Чувак, чи бачиш, він такого же зросту, як я, але вдвічі ширший у плечах – чим їх взагалі годують?? Запитай у чоловіка, якщо не складно. Як вони стають такими великими?

Коротше, я його підлатав, зашив, перев'язав та й вкладав спати у своїй кімнаті. Вдома нікого не було – матір знову викликали до школи. Хе-хе, я уявляв, яке обличчя вона матиме, коли повернеться додому.

Орк прокинувся одночасно з тим, як двері відчинилися від копняка ногою. Матір влетіла в мою кімнату й застигла, побачивши мою знахідку. Ти коли-небудь бачила, щоб вона не могла нічого сказати? Я так не думаю, хоча ти про це мріяла, я пам'ятаю.

Щоб не затягувати – ці двоє долго й нудно сперечалися, поки не порозкривалися шви на животі орка. Ми знову його перев'язали, а матір навіть принесла чай, молоко та домашній кекс, який сама зробила, йому у ліжко.

Таким чином між ними було встановлено перемир'я на час лікування. Ну, як сказати, вони обіцяли побити один одному пики, але потім. Він звинувачує всіх ельфів у всьому, ти можеш у це повірити? Хоча, насправді, це частково правда, але немає дурних блукати ельфійськими лісами. Вона бурмоче про те, що орки підтримували стародавнє зло та іншу нісенітницю.

Чия впертість більша, оркська чи ельфійська? Звісно, ти не знаєш. Ніхто не знає. Але обидва наші народи настільки вперті, що їх хочеться придушити.

Поки орк відлежувався, я вчився – пообіцяв матері скласти іспит з читання та письма. Але я зовсім не міг підготувався, бо мені не давався принцип граматики.

Орк, у свою чергу, щоб скоротати час, вирізав щось на каменю, який знайшов біля річки. І водночас читав важчезний талмуд якогось ельфійського філософа, сама згадка про якого зазвичай змушує мене позіхати. Без образ для твого чоловіка, але орки та ельфійська філософія? Я зацікавився.

“- Тобі не нудно це читати?

- А що робити, як я загубив свою таку ж книгу в лісі, коли потрапив у ту пастку?

- У вас є наші книги?

- Як й у вас наші. Передостанній стелаж вашої бібліотеки праворуч заповнений нашими мислителями, філософами та істориками. Але я прочитав усе це давно.”

А ти знала, що у нас вдома є стелаж з оркськими філософами?

“- Заздрю. Я досі навіть граматику не можу осилити. Не те, що я коли-небудь хотів навчитися читати, зазвичай тікав з уроків до цілителів, дивився, як вони лікують. А вони вчаться з книг та сувоїв. Тож я вирішив опанувати читання – але ніфіга не виходить.

- Там немає нічого складного, дивись...”

Коротше, цей велетень легко й просто пояснив принцип читання та письма –так навчають дітей орків, сказав він, й чим ельф гірший. Я склав іспит блискуче завдяки йому.

До речі, він давно одужав та відправився додому. Нещодавно надіслав листа, що він й його сестра збираються нас відвідати. Я з нетерпінням чекаю на них, дуже сумую за ним. Що ти думаєш, якщо я запитаю його піти десь, ну, типу, на побачення – погодиться?

Цілую, до зустрічі.

P.S.: І на тому камені він спочатку вирізьбив напис “ворог назавжди”. Але потягни хвістик другої літери першого слова не вбік, а вгору – вийде “друг”. Наша універсальна мова дивовижна.

...

На іншому кінці світу ельфійська дівчина із задоволенням читала лист, написаний її кузеном.

Спочатку вона була здивована, бо хлопець категорично відмовлявся вчитися читати й писати, хоча мав очевидний талант цілителя.

Проте він написав їй листа власною рукою, що склав іспит блискуче. Й про друга орка. Хоча він не сказав, дівчина підозрювала – коли сім'я дізналася, що вони стали друзями, був шок і скандали. Вона сама колись пережила дещо подібне.

А потім вона втекла зі своїм чоловіком орком досліджувати світ, вивчати гоблінів, гномів і русалок, духів невідомого та інших мешканців світу. І десь років зо п'ять не бувала вдома.

Дівчина читала вголос, сидячи на колінах у свого величезного, шо гора, але дуже лагідного чоловіка. Що ви думаєте? Велетні можуть бути дуже шанобливими.

Він сміявся, бо історія виявилася дуже схожою на їхню власну – лише тоді ельфійка потрапила у стародавню оркську пастку, намагаючись вистежити лісового духа.

Але як вона зустріла свою майбутню свекруху, я розкажу іншим разом, а зараз час заварювати нову каву.

©yakuza 

© Yana Kuznetsova,
книга «Сотня різнокавових казок».
Коментарі